Куди поділося кохання?
Колись в дитинстві мріяла про принца… у більш дорослому — про людину, яка б про мене завжди переживала (це не батьки і не сестри), змушувала одягати шапку та рукавиці в зимку і т.д… Але чим старше ти стаєш, тим більше розчаровуєшся в коханні і починаєш розуміти, що його просто не існує, а є лише прив'язаність та сексуальне притягнення одне до одного...
Дитяче кохання — це завжди світле почуття, яке неможливо забруднити вульгарністю, а головне воно щире, без ніяких інших думок, підтекстів та прихованих змістів. Це почуття неможливо ні з чим зрівняти, адже кохати щиро ми вміємо тільки раз у житті і, певно, в дитинстві...
З кожним роком свого дорослішання розумію, що закохані пари вже не ті, які були років 5-6 тому. Пам«ятаю зі своєї юності… ми знали, що таке секс… ми знали, що це, певно, круто, якщо ним всі займаються, але далі поцілунку діло не заходило… Шкільні роки проходили, для нас, закоханої пари підлітків, романтично, але на ту пору ми навіть не думали про те, що це така своєрідна романтика. У наших відносинах було важливим спілкування, які книги ти прочитав, чи дивився ти той чи інший фільм, як проходили змагання, конкурси і т.д. Тепер такого фактично не існує … Тепер дівчина може завагітніти в 10 — 11 класі… тепер все більше з»являється шлюбів " по зальоту", а не через кохання.
Нещодавно, прогулюючись шумними вулицями Києва, я спостерігала за парочкою «закоханих»… Здалеку здавалось, що вони закохані одне в одного найчистішим коханням, яке тільки може бути. Він міцно тримав її за руку і усміхався… Вона, ніби невинне кошеня дивилась на нього… але випадково приблизившись до них я почула їхні уривки розмови: " Ну можемо піти до мене, а після всього я викличу таксі і ти поїдеш додому, батьків вдома нема, хата вільна!", — сказав хлопець років 13-14 дівчині фактично його ж віку… Вона кивнила головою, погодившись на таку пропозицію… після чого запитала: «а в тебе презервативи є? »...
В моїй голові промайнула думка: «Ну добре, що хоч про це запитала»… А то в моїй рідній школі кожного року на випускному балу від 1-5 дівчат різного віку і класів уже з животиками стоять, майбутні мами, хоча самі ще діти...
Отже, повернемось до парочки, після думки про запитання дівчинки, я почала згадувати, а що я робила в 13-14 років і що для мене було важливим і на якому місці у нас стояв секс… навіть не змогла пригадати, щоб я думала про нього...
Для мене в ті роки було важливим, яке місце я посяду на змаганнях і чи не насварить мене тренер за мою боротьбу, як я здам екзамен у музичній школі та як закінчу навчальний семестр, після цього всього у мене в планах був мій хлопець, а точніше прогулянка з ним...
Чим далі ми занурюємося в світ інтернету та так званого «сексу без обов»язків", тим менше ми звертаємось до книг, до романтичних історій, тільки не таких як «Ромео і Джульєтта», я нічого не маю проти цієї історії кохання, але як на мене не варто вбивати себе через кохання, потрібно боротися за нього...
Нажаль зараз фраза «я тебе кохаю» у сучасному суспільстві звучить фальшиво, невпевнано, а місцями навіть бридко, адже зараз цей вислів може гарантувати тільки успішне затягнення в дівчини в ліжко, а не висловлювати почуття до неї…
Як на мене тільки 5-10% людей можуть її говорити з правдивим змістом і чистими почуттями...
Ми забруднені вульганим світом і розучились кохати… Ми вміємо звикати та пристосовуватись.
Отже, друзі, давайте кохати чистим, світлим та дитячим коханням і не робити надто вульгарними наші відносини!
Дитяче кохання — це завжди світле почуття, яке неможливо забруднити вульгарністю, а головне воно щире, без ніяких інших думок, підтекстів та прихованих змістів. Це почуття неможливо ні з чим зрівняти, адже кохати щиро ми вміємо тільки раз у житті і, певно, в дитинстві...
З кожним роком свого дорослішання розумію, що закохані пари вже не ті, які були років 5-6 тому. Пам«ятаю зі своєї юності… ми знали, що таке секс… ми знали, що це, певно, круто, якщо ним всі займаються, але далі поцілунку діло не заходило… Шкільні роки проходили, для нас, закоханої пари підлітків, романтично, але на ту пору ми навіть не думали про те, що це така своєрідна романтика. У наших відносинах було важливим спілкування, які книги ти прочитав, чи дивився ти той чи інший фільм, як проходили змагання, конкурси і т.д. Тепер такого фактично не існує … Тепер дівчина може завагітніти в 10 — 11 класі… тепер все більше з»являється шлюбів " по зальоту", а не через кохання.
Нещодавно, прогулюючись шумними вулицями Києва, я спостерігала за парочкою «закоханих»… Здалеку здавалось, що вони закохані одне в одного найчистішим коханням, яке тільки може бути. Він міцно тримав її за руку і усміхався… Вона, ніби невинне кошеня дивилась на нього… але випадково приблизившись до них я почула їхні уривки розмови: " Ну можемо піти до мене, а після всього я викличу таксі і ти поїдеш додому, батьків вдома нема, хата вільна!", — сказав хлопець років 13-14 дівчині фактично його ж віку… Вона кивнила головою, погодившись на таку пропозицію… після чого запитала: «а в тебе презервативи є? »...
В моїй голові промайнула думка: «Ну добре, що хоч про це запитала»… А то в моїй рідній школі кожного року на випускному балу від 1-5 дівчат різного віку і класів уже з животиками стоять, майбутні мами, хоча самі ще діти...
Отже, повернемось до парочки, після думки про запитання дівчинки, я почала згадувати, а що я робила в 13-14 років і що для мене було важливим і на якому місці у нас стояв секс… навіть не змогла пригадати, щоб я думала про нього...
Для мене в ті роки було важливим, яке місце я посяду на змаганнях і чи не насварить мене тренер за мою боротьбу, як я здам екзамен у музичній школі та як закінчу навчальний семестр, після цього всього у мене в планах був мій хлопець, а точніше прогулянка з ним...
Чим далі ми занурюємося в світ інтернету та так званого «сексу без обов»язків", тим менше ми звертаємось до книг, до романтичних історій, тільки не таких як «Ромео і Джульєтта», я нічого не маю проти цієї історії кохання, але як на мене не варто вбивати себе через кохання, потрібно боротися за нього...
Нажаль зараз фраза «я тебе кохаю» у сучасному суспільстві звучить фальшиво, невпевнано, а місцями навіть бридко, адже зараз цей вислів може гарантувати тільки успішне затягнення в дівчини в ліжко, а не висловлювати почуття до неї…
Як на мене тільки 5-10% людей можуть її говорити з правдивим змістом і чистими почуттями...
Ми забруднені вульганим світом і розучились кохати… Ми вміємо звикати та пристосовуватись.
Отже, друзі, давайте кохати чистим, світлим та дитячим коханням і не робити надто вульгарними наші відносини!
0 коментарів