Як зганьбитись у прямому ефірі
з перших же секунд я прийшла в жах у що перетворюють сучасну журналістику…
Дівчина вела себе не дуже адеакватно, порушуючи всі стандарти журналістики, при цьому її включення не мало ніякої інформативності та логічності, мало того, хто розмовляє у прямому ефірі суржиком, при чому дуже жорстким..
Вона залізла на ділянку, де кілька годин тому стався вибух, де працюють криміналісти, збирають докази, досліджують територію, на цю ділянку немає права ніхто, крім слідчих та експертів заходити… так от вона залізла туди, мотивуючи це тим, що «у мене прямий ефір і я то хочу показати всій Україні»… міліціонери її толерантно попросили не лізти туди. вона не послухала і її всеодно випхали…
Такої непрофесійності я ніколи в житті я ще не бачила, постійні крики «Ваня знімай кров, а от ще кров от-там, зніми кров і ще кров»… таке враження, ніби вона якийсь канібал, який кайфує від виду свіжої крові на асфальті. вона усміхалась і вела себе не дуже адекватно, знаючи, що на місці події загинув один із бійців Нацгвардії…
Для довідки: я працюю уже 3 роки журналістом, за свою кар"єру я встигла попрацювати на різних телеканалах, інформ агенствах інтернет медіа, але починала все із 1+1 в програмі ТСН Тиждень… у мене нема профільної освіти, мої батьки не пов«язані з журналістикою і живуть не в Києві, але я все-таки знаю всі стандарти і як мають вестися прямиі включення я доволі добре знаю. бо уже пів року працюю тільки на них на телеканалі Zik...
Оте повернемось до нашої теми, коли ти включаєшся з місця події, де загинула людина. ти НЕ маєш права просто морального усміхатись, ти не маєш права висловлювати свою думку у ефірі — ти маєш подавати інформацію людям...
Якщо ти вирішуєш запитати людину, то ти маєш з нею привітатися і задати коректне питання, а не набігати і не представляючись щось триндіти в мікрофон, а потім говорити, що на мене напали...
маленький уривочок з ефіру я вам напишу все-таки...
«Зараз ми подивимся оце місце скандальне, місце, де впала граната, –дівчина підіймає ноги в міні-шортах, перелазить через стрічку, якою обгороджене місце вибуху. – Я попрошу оператора… Ой, мене не пускають! Будь ласка, я в прямому ефірі, я тіки отут-во легенько-легенько… потому шо глядачам треба, вся Україна за тим дивиться! Я нічо не зроблю, я тільки легенько покажу! Дивіться, значить, в нас бруківка дуже брудна, вона пошкоджена – Ну чо ви… до речі, скажіть, будь ласка, а є вже якісь результати? Ну чьо ви, я маленька така, шо я вам зроблю. Ну ладно, добре, я звідси буду показувати».
«Дивіться, значить, бруківка в нас не є пошкоджена, вона є дуже брудна. Ні колони, ні сходи до входу до Верховної Ради… вот на сходах я попрошу оператора… Ваня! Бачиш, отам з правої сторони, покажи кров, будь ласка! Бачиш, ти приблизив, Вань? Махни мені! Приблизив, каже, шо показує вам кров… От якраз пани криміналісти працюють, пані з фотоапаратом якраз стоїть біля тої крові, а поки ми чекали на включення, вони це все вже обробили, сфотографували, зняли всі покази.
Ми бачимо тут бутилки, які застосовували в якості шумового супроводу активісти, ми бачимо палиці, не можу сказати, шо ними робили, бо не була присутня в той момент. Бачу, шо на колоні… Ванєчка, о-он там на колоні кров, бачиш, вон там вот, на фасаді колони... Є там кров, Ваня показує мені, шо показує нашим глядачам, то є прекрасно… Ванєчка, ходи, покажемо далі, ходи, покажемо, що робиться взагалі зараз під Верховною Радою. Вань, показуй».
«Отут ще кров, да, Вань, от… Тут відпочивають пани міліціонери, я вам скажу, вони, бідні, стільки терплять...»; «Вань, давай, давай, погнали, ти молодий, ти можеш»
Далі журналістка переходить до опитування людей, які знаходяться на площі, не привітавшись, не запиташи чи можна вас запитати, а просто каже :
– Слухайте, давайте я вас запитаю. Голосували сьогодні закон та перше читання, за децентралізацію. Ви як молодь бачите ту кров, та… до чого привело то голосування...
– Я крові не бачив.
– То я тобі покажу! Вон там кров, на сходах лежить!
– Угу, бачу.
– То шо ви можете сказати як молодь – нам потрібна децентралізація і отакою ціною?
– Напевно шо.
далі журналістка йде в бік Маріїнського парку
«Ідем подивимся, шо люди тут кучкуються в тому парку, хто тут є. Просто, знаєте, хочеться провірити, шоб люди, кияни, які тут знаходяться, шоб вони знали, безпечно тут ходити парком? Тому що, знаєте, вечірня пора, люди вигулюють собак, люди самі себе вигулюють, гуляються тут, і шо тут – страшно, не страшно?»
а спілкування з людьми просто вражає..
«А шо там за інсталяція? Ваня, показуй інсталяцію, хай нам люди коментують! Шо то… Мужчина, шо ви тут робите? Альо, друзі! Ану, мені хтось пояснить? Так, шановні, вас тут багато, я тут одна! Шо це за інсталяція? Телеканал NewsOne, прямий ефір!»
Далі один із чоловіків вирве у дівчини мікрофон...
подивившись це включення у мене склалася думка, що оператор Ваня, вперше взяв камеру в руки… бо таке відношення журналіста до оператора неприпустиме. тим паче у прямому ефірі… у разі такого включення, журналіст та оператор спілкуються жестами… а не говорять всякий брєд в ефірі..
варто зазначити, що ця дівчина закінчила Львівський університет за фахом журналістика… але після такого включення можна зробити висновок, як вона там вчилась...
Власне не буду вам все переказувати, дивіться самі...
Але як правильно підмітила Дуся...
Цікаво, чи є для поганих журналістів окреме містечко в потойбічному світі? Мені здається, воно має виглядати так: перші півтисячі років ти вчиш напам'ять стандарти роботи ВВС. А потім ще стільки ж — викладаєш їх журналістам каналу LifeNews. Якщо всі вони складають іспит — переходиш до наступного кола, якщо ні — гра починається спочатку.
0 коментарів