Коли Кириленкам заборонять захищати "лептони" у сільгоспакадеміях

Нагадаємо, дисертація Катерини Кириленко, дружини міністра культури, настільки обурила науковців з Інституту фізики НАН України, що вони написали листа на ім’я міністра освіти і науки та його заступника. Зокрема вчені вимагають чиновників від Міносвіти перевірити, на яких підставах Катерина Кириленко отримала звання доктора наук.

Як пишуть вчені фізики у листі, в дисертації, окрім плагіату, виявлено ще й «нісенітниці та безглуздий потік свідомості» про легкі та тонкі лептони.
В інтерв'ю Тетяна Пархоменко, доктор філософських наук та професор, розповіла, як виявила у науковій роботі Катерини Кириленко масу плагіату та ознаки порушення Кримінального кодексу України:

— Наразі в Україні немає структури, яка б ефективно займалась боротьбою з псевдонаукою і плагіатом. Чому?

— Її не створюють, тому що існування псевдонауки багатьом вигідно. Це насправді величезний освітянський бізнес, на якому вже виросло декілька поколінь і тепер за механізмом мультиплікатора відтворюється сфера існування цієї псевдонауки. Це у кінцевому рахунку загрожує безпеці країни. Чому? Тому що люди, які сплагіатили або придбали готову роботу і на основі цього здобули науковий ступінь, отримуючи у подальшому певні преференції у кар’єрному зростанні, все-одно пам’ятають, хто вони є насправді у науковому відношенні.

І коли вони стають завідувачами кафедр, просто звільняють справжніх фахівців, бо вони їм не тільки не потрібні, але й становлять для них загрозу. Таким чином, з вищої освіти вимиваються кадри вищої кваліфікації, які є професійно підготовленими. Люди, якщо вони молоді, їдуть за кордон, або переходять в якісь інші сфери діяльності.

Тому вища освіта в Україні, принаймні гуманітарна, здебільшого не забезпечує сучасний рівень знань, на жаль. Хоча це — моя суб’єктивна думка. Більше того, сфера цієї псевдонауки або ілюзорної науки, має тенденцію до розширення.

Наприклад, в Національному університеті біоресурсів та природокористування – якщо не помиляюсь, це колишня Сільгоспакадемія,- на весні 2014 року існувало 14 вчених спеціалізованих рад, восени того ж 2014 року до них додалося ще 4, у тому числі і ця новоутворена спецрада, Д 26.004.18, в якій захистилась Катерина Кириленко.

— В Україні були вже прецеденти, коли вчених позбавили ступеню кандидата наук. Так, восени 2014-го року через плагіат ступеню доктора наук позбавили трьох вчених. Який це відсоток у загальній ситуації в Україні? 

— Від рішення про позбавлення наукового ступеню до його втілення в життя – довгий шлях. Якщо переглянути деякі сторінки групи «Плагіат» у «Фейсбуці», то там у коментарях стверджується, що люди, яким було скасовано присудження наукового ступеню через плагіат, продовжують працювати і в цьому статусі, і на тих же посадах.

У грудні на каналі ICTV вийшов сюжет, де було сказано, що минулого 2015 року в Україні захистилося 5 тисяч дисертацій, з них майже 4 тисячі кандидатських, 1 тисяча докторських, і це, схоже, ще без тих, кому науковий ступінь було затверджено рішенням Атестаційної колегії МОН від 15 грудня 2015 року (до цього рішення є два додатки, в яких такий перелік осіб, яким було затверджено присвоєння наукового ступеню, що втомлюєшся гортати сторінки).

Ступінь кандидата наук дає 15% надбавки до посадового окладу, доктора — 25%. Якщо ми зупинимось тільки на цих 5 тисячах, про яких було сказано у сюжеті телеканалу, і порахуємо — для кандидата наук, це десь близько 500 грн на місяць, а для доктора наук приблизно 1000 грн – то тільки на доплати за наукову ступінь щороку держбюджет витрачатиме близько 36 млн грн.

Це не рахуючи посадові оклади. Крім того, людина просувається кар’єрними сходами: стає завідувачем кафедри, деканом, ректором, доцентом, професором, член-кореспондентом, академіком і все це обертається, поступово збільшуючись, як такий собі сніжний ком.

— Яким чином можливо позбавити Катерину Кириленко звання доктора наук? Чи достатньо листа-звернення вчених до міністра освіти?

— Для цього необхідно рішення колегії МОН, бо тільки вона затверджує або скасовує присудження наукових ступенів, але своє рішення колегія МОН приймає на основі рішення вченої спецради.

Тут є дуже важливий момент: Атестаційна колегія МОН, яка затверджувала ступінь доктора наук пані Кириленко, складається з ректорів або проректорів мистецьких вишів, які прямо підпорядковуються її чоловікові В'ячеславу Кириленку, як міністрові культури.

Частину цієї ж колегії становлять педагоги, а їхні виші підпорядковується йому опосередковано, тобто як віце-прем’єру з гуманітарних питань. Але якщо з посади міністра освіти усунуть Сергія Квіта, який пообіцяв розібратись, можете одразу ставити на цій справі хрест, нічого не буде. Просто будуть тягнути час, аби воно забувалось, замовчувалось, а потім потихеньку все одно ця наукова ступінь залишиться в неї. В інший варіант за нинішніх умов, які склалися у цій сфері в нашій державі, я не вірю.

— Чи може цей скандал спровокувати перевірку комісії, яка приймала її наукову роботу?

— В інтерв’ю представника МОН газеті «Дзеркало тижня» було зазначено, що взагалі такі питання (скасування присудження наукового ступеню) повертаються на ту саму спецраду, в якій людина захищалася. Але зважаючи на широкий розголос, який ця справа набула, МОН вирішив звернутися до незалежної інституції з проханням дати оцінку з приводу плагіату в докторській дисертації пані Кириленко.

До речі, принцип звернення до тієї спецради, де людина захищалась, нагадує мені найгіршу практику радянських часів, коли людина скаржилася на якогось посадовця до вищої інстанції та інстанція повертала цю скаргу тому, на кого скаржились.

От це — найгірше від радянських часів — нинішня влада успадкувала, а те найкраще, що тоді було — приміром, жорсткий контроль за дотриманням академічної доброчесності і перевірка наукових робіт, — чомусь сьогодні не затребувано.

Далі, виникає питання, що таке незалежна інституція? Вся гуманітарна сфера, а це не тільки МОН, не тільки Мікульт – це і Національна академія педагогічних наук тощо — перебувають у підпорядкуванні В'ячеслава Кириленка, як віце –прем’єра з гуманітарних питань.

Тому, не існує в Україні наукових та освітніх установ педагогічного профілю, які б не входили до сфери впливу віце-прем’єра з гуманітарних питань. Ось чому ми звертаємося до прем’єр-міністра України Арсенія Яценюка з вимогою відсторонити В'ячеслава Кириленка від займаних посад до закінчення експертизи докторської дисертації його дружини та офіційного рішення МОН з цієї справи. Але єдиною запорукою скасування цього фальшивого звання є відкритість і публічність цього процесу.

— Чи може цей скандал негативно вплинути у подальшому на кар’єру Катерини Кириленко? 

— Докторську ступінь у неї будуть забирати дуже – дуже довго, аж до того, поки це просто не зійде нанівець і забудеться, тому що там є величезне лобі і крім її чоловіка. Батько пані Кириленко – Мартинюк Михайло Теодосійович — член-кореспондент Національної академії педагогічних наук України, доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедрою фізики і астрономії та методики їх викладання Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини.

Цікаво, що науковий консультант пані Катерини Криленко — член-кореспондент тієї ж академії Анатолій Грітченко.

Хочу ще зазначити, що Катерина Кириленко невипадково обрала здобуття ступеню доктора педагогічних наук. За фахом вона є вчителькою російської мови і літератури. Потім вона стає кандидатом філософських наук, що вже викликає у мене, як людини з базовою академічною освітою, запитання: яким чином вчителька російської мови і літератури перетворюється на філософа? А тепер вона перетворюється на доктора педагогічних наук. Чому педагогічних? Справа у тому, що ступінь доктора педагогічних наук – це традиційний ректорський науковий ступінь.

Кандидат наук теж може брати участь у конкурсі на посаду ректора, але за умов, що фах відповідає профілю вишу. У пані Кириленко ані фахова освіта, ані її кандидатський ступінь не відповідають профілю КНУКіМ. А от набуття статусу доктора педагогічних наук відкриває шлях до посади керівника будь-якого вишу.

— Що, на вашу думку, має робити держава, аби надалі запобігти таким скандальним випадкам? 

— Давайте уточнимо, що таке держава. Держава – поняття абстрактне, але насправді – це конкретні люди на конкретних посадах. Як на мене, якщо на високих посадах знаходиться В'ячеслав Кириленко, якому підпорядковується вся гуманітарна сфера – то які кроки він буде робити проти своєї дружини?

Ну, якщо зміниться влада, якщо прийдуть кращі люди, ніж той же В'ячеслав Кириленко, який позиціонує себе як патріот, а його дружина спокійно плагіатить тексти російських авторів – то це просто лицемірні люди, крім усього іншого. Якщо з посади міністра Міносвіти приберуть Сергія Квіта, теж нічого не зміниться, адже він намагається проводити бодай якісь реформи. До речі, якби не підписаний ним у серпні 2015 р. наказ про розміщення дисертацій на сайтах установ, де відбувається захист, ми б нічого про плагіат у дисертації Кириленко не дізналися.

— Чи можуть діти, в яких Катерина Кириленко сплагіатила, наприклад, презентацію учениці 11 класу, вимагати якоїсь компенсації за такі дії?

— Юлія Костенко, в якої Катерина Кириленко сплагіатила текст презентації з грубою помилкою («стиль Тифера») у посібнику «Філософія: культура і наука», ученицею була у 2013 – 2014 році, зараз вона, напевно студентка. Теоретично, оскільки її матеріал, розміщений в інтернеті, був підписаний, повинен охоронятися Законом України «Про авторське право та суміжні права», але процедура порушення цієї справи дуже складна, тому люди не хочуть часто з цим зв’язуватись.
Опубліковано на depo.ua