Декілька років тому, я мріяла про те, що я закінчу університет, буду журналістом, матиму коханого, а згодом сім«ю, займатимусь улюбленою справою і житиму у спокійній державі, де крім заказушних мітингів нічого не відбувається… Я і подумати не могла, що в свої молоді роки, я переживу Революцію справжню із кров»ю та жертвами і моя і без того ранима душа буде розриватись від болю за свою Батьківщну, яку рватиме на шматки Росія… Для мене тоді, як для спортсменки, яка боролась за Україну та захищала ...
Читати далі →

Всім уже давно відомо про знищення «санкійних продуктів» у Росії… Як на мене — то це справжнє «кащунство», в той час, коли старі бабусі, дідусі, діти та і звичайні люди немають чого їсти в Росії на очах у сотень-тисяч людей тоннами знищують продукти: персики, сири, морепродукти, м«ясо… мене особливо затронув той факт, як вони це показушно роблять… кожен день россільгоспнагляд хвалиться, що „у такій -то області знищили стільки- то  тонн продутів“...  Однак російським чиновникам плювати на прости...
Читати далі →

Сьогодні в Києві дощить… як же я обожнюю такі моменти..  На вулиці дощ… бігала по вулиці з парасолею, в надії врятуватись від дощу, але зараз літо, дощ теплий і повітря свіже, а під парасолею можна і восени побігати, адже тоді дощі холодні і дні якісь сіруваті… на одну мить я закрила свою парасолю, застигла на декілька хвилин, маленькі крапельки впали мені на волосся, руки, обличя… яка це насолода гуляти під дощем… але довго не прогуляєшся, адже  попереду ще цілий робочий день… знайшла в кв«ярн...
Читати далі →

У свої 17 років я твердо вирішила, що хочу навчатись і жити у Києві, бо це ж столиця України, це ж місто, де завжди панує розкіш і все таке, і, звісно, я думала, що тут люди найтолерантніші. Але першим же розчаруванням, коли я приїхала в Київ було те, що тут були безхатьки і їх було набагато більше, ніж в Чернівцях, але я подумала, що «ну безхатьки є і по всій Україні, це не страшно». Далі потрібно було зійти з автобуса і вдихнути «столичне повітря». Вийшовши з автобуса я почала запитувати у лю...
Читати далі →

Колись в дитинстві мріяла про принца… у більш дорослому — про людину, яка б про мене завжди переживала (це не батьки і не сестри), змушувала одягати шапку та рукавиці в зимку і т.д… Але чим старше ти стаєш, тим більше розчаровуєшся в коханні і починаєш розуміти, що його просто не існує, а є лише прив'язаність та сексуальне притягнення одне до одного... Дитяче кохання — це завжди світле почуття, яке неможливо забруднити вульгарністю, а головне воно щире, без ніяких інших думок, підтекстів та при...
Читати далі →

Чи не помилився Порошенко оголошуючи чергове перемир'я? Дуже часто думаю над цим питанням, адже з кожним режимом тиші Україна втрачає шматок відвойованої, життями наших хлопців, української землі на сході, цього разу ми втратила Дебальцеве.  Перше перемир'я оголошувалось у вересні 2014. Отже, якщо поглянути на карту АТО до оголошень перемир'я — то українським військовим залишалась якась порівняно невелика частина, яку можна було відбити у терористів і ця ідіотська війна закінчилась би вже давн...
Читати далі →

Першою статтею у своєму блозі вирішила опублікувати цю… зізнаюсь чесно, давно так не сміялась… Опублікував колега з газети «Молодий Буковинець» — Микола КОБИЛЮК. «Безсоромна українська мафія оголює дівчат, які збираються заміж», «проклята українська хунта контролює весільний бізнес у Москві», "в хуторі під Чернівцями процвітає весільний бізнес – ось звідки гроші в українських націоналістів", – російські журналісти не шкодують епітетів у своїх телебайках. Московський телеканал РЕН...
Читати далі →